Шарль Бодлер. Смерть бідняків

Втішає тільки Смерть, яка дає життя нам —

Єдина ціль, о жах! Єдина благодать,

Вона наснажує йти обширом оманним,

Вона — з напоїв тих, що гоять і п’янять.

Наперекір снігам і зимним ураганам —

Це зірка, що веде крізь чорну непроглядь,

Це корчма, вславлена завітом полум’яним,

В якій дозволять нам і їсти, й спочивать.

Це Ангел, що в теплі долонь своїх леліє

І сновидіння, й дар нестриманої мрії,

І стелить постіль тим, чиє життя згаса;

Це житниця богів, комора славна й жизна,

Це торба жебрака, стара його вітчизна,

Це брама, що веде в незнані Небеса!

(З французької переклав Михайло Москаленко)

Шарль Бодлер. Смерть.

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.