Шарль Бодлер. Зосередження

О скорбносте моя, старайся страх збороти.

Ти прагла вечора — ось він іде, поглянь,—

Для одного спочин, для іншого — турботи,—

Все місто в сутінках ятріє, наче грань.

Хай ницих юрми йдуть в пристанища мерзоти,

На свята насолод і рабських звеселянь,

Щоб потім докором самих себе колоти,

Дай руку, обійдім здаля низотну твань!

Дивись на небеса — в немодних балахонах

Там душі вмерлих Літ стоять, мов на балконах,

І видно поблиски мерехкотливих свіч.

Під аркою моста кривавить сонце воду,

О люба, наслухай шелескотливу Ніч,

Що саваном важким волочиться зі Сходу.

(З французької переклав Дмитро Павличко)

Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.