Шарль Бодлер. Вампір

О ти, що, мов удар ножа,

Ввійшла в мої скорботні груди,

Настирна, як осіння мжа,

Міцна, як демон, повна злуди,

Прийшла, щоб мій нещасний дух

Перетворить на власне ложе!

Ти на мені, немов ланцюг

На каторжникові, – не може

Розпастись він, хоч як би пік;

Ти так жереш мене ненатло,

Немов черва гидотна падло, –

О, будь же проклята навік!

Просив я крицю та отруту, –

Допоможіть мені, зніміть

З душі неволю чорну й люту!

Та мовить меч і каже їдь:

«О дурню, ми тебе звільняти

Не будемо, запам’ятай,

Не гідний ти того, щоб мати

Свободи благородний рай!

Бо ти таки, нечесна віра,

Без рабства й днини б не прожив...

Цілунками б ти воскресив

Студений труп свого вампіра!»

(З французької переклав Дмитро Павличко)

Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.