Шарль Бодлер. Вино самотнього

Бентежні погляди, що видають жіноче

Лукавство й ковзають по нашому лиці,

Немов по озері Селени промінці,

Коли свою красу вона скупати хоче;

Останній гаманець з грошима в картяра,

Цілунок жадібний худої Аделіни,

Звук музики, що в ній крик, болесті людини,

Знервованість, печаль і лагідності гра,—

Не варте це твого, о пляшко кришталева,

Бальзамами життя наповненого чрева,

Що їх поетові даєш ти для снаги;

Надію, молодість ти віддаєш, як царства,

І гордощі, скарби усякого злидарства,

Що ми від них стаєм могутні, як боги!

 

(З французької переклав Дмитро Павличко)

Шарль Бодлер. Вино.

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.