Шарль Бодлер. Осінній сонет

Говорять так мені твоїх очей перлини:

— Чим заворожене єство твоє сумне?

— Будь гарна і мовчи. Терзає все мене,

Крім щиросердності античної тварини.

О колисальнице, о снів моїх богине,

Мій дух не викаже, а тільки прокляне

Своїх жахних легенд писання вогняне;

Мені мій ум болить і від страждання гине!

Кохаймося... Летить невидимий Ерот

І напинає свій фатальний лук помалу;

А стрільнища його старого арсеналу —

Безумство, злочин, жах... Зазнав я цих щедрот.

Ми — квіти осені, нас тучами повито,

О маргаритко, о відквітна Маргарито!

(З французької переклав Дмитро Павличко)

Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.