Діану уявіть, що в сонячну годину
На злотнім повозі летить через
поля,
Волосся палахтить, одкинуте за
спину,
Вітрам одкрита плоть засліплює
здаля!
А може, Теруань, що любить
різанину,
Ви бачили — вона в палати
короля
Провадить босий люд, гукає без
упину,
Махає шаблею і поглядом стріля?
Сізіна теж така! Воїтелька
ласкава,
В ній — милосердя дух і
вбивчості відправа,
Вона, від пороху та барабанів
зла,
На тих, що моляться, меча не
піднімає,
І, хоч її душа крізь полум’я
пройшла,
Для серця гідного вона ще
сльози має.
(З французької переклав Дмитро Павличко)
Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.
Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.
Немає коментарів:
Дописати коментар