Шарль Бодлер. Sed Non Satiata *

О дивне божество, темнот мана і злудь!

Ти пахнеш мускусом і тютюном Гавани;

Твій батько – мурин; він, як чорний Фавст савани, –

Тобі вирізьблював з ебену гостру грудь;

Міцніша за вино схмеляюча могуть,

Що йде із губ твоїх, аж серце чахне й в’яне;

Як до пустельних вод спрагненні каравани,

Так до твоїх очей мої скорботи йдуть.

Чортице палахка з пекучими очима,

Вгамуйся, не пали, будь ніжна й пощадима,

Дев’ятикратно я, мов Стікс, не обійму,

Не виснажу тебе, розпуснице пригожа,

І Прозерпіною, що просяває тьму,

Не можу стати я у пеклі твого ложа!

*Але не вгамована (латин.).

(З французької переклав Дмитро Павличко)

Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.