Упам’ятку мені: неподалік од
міста
Оселя давніх літ, така затишна
й чиста —
Венера гіпсова й Помона у
садку
Серед кущів свою ховали твердь
крихку;
І сонце, ледь спадав на землю
смерк чудовий,
З-за скла, де сніп його
дробився пурпуровий,
На довгий, мовчазний дивилось
наш обід,
Мов око, в небесах
прокреслюючи слід
І щедро сіючи свою світлінь
промінну
На занавіски, стіл і скромну скатертину.
(З французької переклав Михайло Москаленко)
Шарль Бодлер. Паризькі картини.
Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.
Немає коментарів:
Дописати коментар