Шарль Бодлер. Сови

Під тисом, як чужі богове,

У прихистку сидять собі,

Втупивши в далі голубі

Червоне око, мудрі сови.

Вони міркують. Доки тінь

Меланхолійної години

На них під вечір не нахлине,

Не зрушаться з хитких сидінь.

Мислителя вчить їхня поза

Боятись руху, бути поза

Безладним шумом суєти.

Хто п’яний від несупокою,

Повинен кару понести,

Бо прагнув тінь піймать рукою!

(З французької переклав Дмитро Павличко)

Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.