Сестричко, дитя,
Моє ти життя,
Забудьмо буденні потреби,
Полиньмо туди,
Де пишні сади,
В країну, що схожа на тебе!
Там любі місця,
Вологі сонця,
Сповиті в серпанки урочі,
Там будемо жить
Ясні, мов блакить,
Кохатися будем щоночі.
Там розкіш, і спокій, і лад,
Всолоди незгасних принад.
Там золото й мідь
З незнаних століть
Сіяли б у нашій оселі,
Там квіти й бурштин,
Там пахощів плин,
Прикрашені ліпкою стелі;
Там Сходу дива
І мова жива,
Що нею наповнені речі,
Там сотні прикрас,
Там люстра для нас
Відкрили б свої глибонечі.
Там розкіш, і спокій, і лад,
Всолоди незгасних принад.
Поглянь — кораблі
Заснули в імлі,
Де просторінь міниться синя,
До тебе вони
Прийшли з далини,
Для них ти — могутня владчиня;
Західні сонця,
Мов руки творця,
Лягають на море безкрає,
На піль малахіт,
І стишений світ
У сяйві й теплі засинає.
Там розкіш, і спокій, і лад,
Всолоди незгасних принад.
(З французької переклав Дмитро Павличко)
Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.
Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.
Немає коментарів:
Дописати коментар