Я так люблю тебе, як ніч в
блакитній далі,
Моя мовчальнице, посудино
печалі;
Ти віддаляєшся в невкірності
німій,
Та я люблю тебе тим більше,
світе мій,
Чим більші відстані ти твориш
поміж нами,
Чим більше миль стає між мною
й небесами.
Я
рвусь до наступу, в атаку йду щодня,
Мов
на холодний труп — голодна хробачня;
Чим
холодніша ти, тварино невблаганна,
Тим
більше я тебе люблю, моя кохана!
(З французької переклав Дмитро Павличко)
Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.
Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.
Немає коментарів:
Дописати коментар