Шарль Бодлер. Тумани і дощі

О весни, вгрузлі в твань, і осені, і зими!

Люблю і славлю їх, і розкошую ними,

Що серце й мозок мій ховають, мов у сні,

У хмарнім савані й невидимій труні.

Серед оцих рівнин, де вітер нещадимий,

Де флюгер скреготить ночами сніговими,

Моя душа певніш, аніж у теплі дні,

Свої випростує розкрилля бунтівні.

Для серця, здатного провидіти вмирання,

Немає кращого від рокових одмін,

Повитих інеєм,— о перебіжний плин! —

І від холодного владарного смеркання. —

Або ж увечері, під темну заметіль

В якомусь ліжку вдвох приспати давній біль.

(З французької переклав Михайло Москаленко)

Шарль Бодлер. Паризькі картини.

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.