Відповідай, розпусний грачу,
Які думки в душі на дні
Розбуджує це небо з мряччю,
Це хмар’я в блискавок огні? —
Коли непевне й темне бачу,
То радісно стає мені.
Я, мов Овідій, не заплачу
За раєм Рима в чужині.
О небеса важкі й подерті,
Я в тучах пізнаю рої
Надій і марення свої,
Що їх несуть на марах смерті,
А в сяйві — Пекло постає,
Де серце тішиться моє.
(З французької переклав Дмитро Павличко)
Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.
Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.
Немає коментарів:
Дописати коментар