Зальотники палкі та мудреці
суворі
Кохаються в котах, коли самі
стають
Вже домосідами,— в простудну,
зимну лють
Сидять коло вогню, не шастають
надворі.
Науки й пестощів натхненники —
коти!
Жах сутінків і тиш — то їхній
світ законний;
Ереб узяв би їх за похоронних
коней,
Якби в невільництво могли вони
зійти.
Подобаються їм великих
сфінксів пози,
І, не зважаючи на ласки чи
погрози,
Вони велично сплять в сумній
самотині.
Із шерсті їхньої йдуть іскри,
наче з криці;
Як сяють золота крупинки
світляні,
Так їхні мерехтять божественні
зіниці.
(З французької переклав Дмитро Павличко)
Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.
Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.
Немає коментарів:
Дописати коментар