Коли я в ліжку був з єврейкою
жахною,
Як мрець коло мерця, лежав у
темнині,
Я мріяти почав про ту, що
тільки в сні
Приходить, сповнена скорботою
сяйною.
Я очі уявляв ласкаві і сумні,
Волосся, що тече косою
запашною.
Забутий запах плив, як
вітерець весною,
Жагу кохання він міг принести
мені.
Я
ніжив би твоє благословенне тіло,
Від
ніг до чорних кіс нестримно й очманіло
Глибоких
пестощів я б розгортав скарби,
Якби,
о владарко жорстоких, о, якби
Зуміла
ти плачем од почувань справжденних
Затьмити
розкоші своїх зіниць студених.
(З французької переклав Дмитро Павличко)
Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.
Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.
Немає коментарів:
Дописати коментар