Шарль Бодлер. Duellum*

Два воїни зійшлись у поєдинку — свище

Залізна зброя, кров на вітрі мерехтить;

Цей брязкіт і двобій — то молодості грище,

То двох сердець жага й кохання ненасить.

Мечі зламалися, як молодість! До бою

Йдуть зуби й нігтики чи, власне, пазурі;

О, це вже гнів сердець достиглих, що любов’ю

Поранені навік у войовничій грі.

І, один одного стискаючи, химерні

Герої наші в яр скотилися давно,

Там їхня кров горить, як плід в осіннім терні.

Там — пекло! Друзі там! Котімся й ми на дно,

Моя воїтелько, без докорів сумління,

Щоб наших зненавид увічнити шаління!

*Двобій (латин.).

(З французької переклав Дмитро Павличко)

Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.