Шарль Бодлер. Прекрасна лодь

Сказати прагну я, о зніжена красуне,

Як знаджує твоє сяйливе тіло юне,

Та врода, де злились в одне

Чарівна молодість й дитинство іскряне.

Коли ти плавно йдеш, мов линеш над землею,

А вітер бавиться спідницею твоєю,

Ти схожа на прекрасну лодь,

Що під вітрилами пливе на тиховодь.

Проходиш впевнено, дитино величава,

І голова твоя пишається, як пава,

На вистиглих, пухких плечах,

І сонце стелеться на твій звитяжний шлях.

Сказати прагну я, о зніжена красуне,

Як знаджує твоє сяйливе тіло юне,

Та врода, де злились в одне

Чарівна молодість й дитинство іскряне.

Твоя висока грудь, бентежна дивовина,

Вся подана вперед — то шафа старовинна,

Що має скруглені кути

І двері випуклі, сяйнисті, як щити.

Щити дратуючі, озброєні сосками!

О шафо з винами, напоями, духами,

Де повно пахощів п’янких,

Що божеволіють уми й серця від них!

Коли ти плавно йдеш, мов линеш над землею,

А вітер бавиться спідницею твоєю,

Ти схожа на прекрасну лодь.

Що під вітрилами пливе на тиховодь.

Йдуть під воланами твої шляхетні ноги,

Розбуджують жагу, пожадливі тривоги,

Мов дві чаклунки, що питво

Виварюють в горшку — любовне шельмівство.

Рамена висмуглі твої, що сяють пишно,

Могли б з удавами змагатися успішно,—

До себе притискаєш ти

Коханця, наче він повинен в плоть зайти.

Проходиш впевнено, дитино величава,

І голова твоя пишається, як пава,

На вистиглих пухких плечах,

І сонце стелеться на твій звитяжний шлях.

(З французької переклав Дмитро Павличко)

Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.