Оголений скелет в короні із
картону,
Мов карнавальний цар, що кпить
собі із трону,
На кінськім кістяку сидить, як
верхівець
Без шпор, без батога, та кінь
той, жеребець
З Апокаліпсису, від піни аж
біліє,
Так, наче слабістю падучою
боліє.
І мчать вони, летять крізь
простір навмання,
І гине все живе під копитом
коня,
На людські юрмища, де йде
невтомна свара,
Свій меч палаючий обрушує
почвара,
І їде, наче князь, по власному
дворі,
Та обдивляється холодні
цвинтарі,
Де в світлі темних сонць, в
міцних обіймах згоди
Лежать порубані усіх часів
народи.
(З французької переклав Дмитро Павличко)
Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.
Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.
Немає коментарів:
Дописати коментар