В масній землі, де сплять
жирнющі слимаки,
Я хочу вирити глибоку прірву —
яму,
Де міг би простягти свої старі
кістки,
Де міг би спати я, навік
згубивши тяму.
Ненавиджу плачі, нагробки та
вінки,
Тож не робитиму зі смерті
тарараму;
Я воронам свій труп віддав би
залюбки,
Ніж мав би грати він якусь
погребну драму.
О хробаки! Мої товариші й
брати,
Погляньте, як до вас приходить
мрець щасливий!
Скажіть мені, сини гниття і
темноти,
Філософи гробниць, нікчемні
плюгаші,
Чи ж є на світі ще якийсь
кошмар діткливий,
Якийсь пекучий біль для тіла
без душі?
(З французької переклав Дмитро Павличко)
Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.
Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.
Немає коментарів:
Дописати коментар