Постелі наші будуть духмяніти,
Дивани будуть глибші від
могил,
Цвістимуть у кімнатах дивні
квіти,
Що їх плекав ясніший небосхил,
І нам серця оберне жар неситий
На смолоскипи, щоб з останніх
сил
У двох дзеркалах наших душ
явити
Двоспалах перебіжних наших
тіл.
У вечір цей рожевий, вечір
синій
Ми віддамося блискавці єдиній,
Подібній до ридань в прощальну
мить;
А потім Ангел віддано і дбало
У дверях з’явиться, щоб
оживить
Пломіння мертве й вигаслі
дзеркала.
(З французької переклав Михайло Москаленко)
Шарль Бодлер. Смерть.
Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.
Немає коментарів:
Дописати коментар