Шарль Бодлер. Спокута

О Янголе блаженств, чи ви спізнали муки,

Докори совісті, нудьгу, ридання, страм,

І неясні жахи, що серце пополам

Вночі нещадно рвуть, неначе жертву круки?

О Янголе блаженств, чи ви спізнали муки?

О Янголе добра, чи лютість ви спізнали,

Ненависті вогонь і сльози гіркоти,

Коли пекельний збір сурмить глашатай Мсти,

І воями стають всі наші ідеали?

О Янголе добра, чи лютість ви спізнали?

О Янголе снаги, чи ви були в лікарні,

Де попід мурами Гарячка йде хмурна,

Губами рухає, вся біла, як стіна,

Накульгуючи, йде крізь видива примарні?

О Янголе снаги, чи ви були в лікарні?

О Янголе краси, чи темних зморщок сіті

Вже виявляли ви на ясному чолі,

Чи бачили ви страх самопожертви в млі

Очей, що нам були найкращими на світі?

О Янголе краси, ви знали зморщок сіті?

О Янголе життя, і щастя, і розмаю,

Вмираючий Давид хотів би смерть збороть

Тим чаром, що дає твоя чаклунська плоть,

А я лиш молитов твоїх сяйних благаю,

О Янголе життя, і щастя, і розмаю!

(З французької переклав Дмитро Павличко)

Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.