Шарль Бодлер. Одержимий

Вдяглося сонце в креп. Селено, будь і ти —

О радосте моя! — подібною до тіні,

Згубися в темноті а чи в бездоннім Спліні,

Знімій, засни навік в туманах висоти.

Люблю твій темний лик! А хочеш — то світи,

Пишайся в напівтьмі, в місцях, де повно тліні,

Де Безум палахтить у чорнім маревінні!

Це добре! З піхов геть, сяйний кинджале мсти!

Запалюй од свічок своє похмуре око,

Запалюй хіть в очах, що дивляться жорстоко,

Будь чорним, наче тьма, червоним, наче грань;

Для мене втіха — все! Ти чуєш, серце чуле

Шле фібрами всіма до тебе сто волань:

Обожнюю тебе, мій милий Вельзевуле!

(З французької переклав Дмитро Павличко)

Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.