Древо шепоту й тіні: жовтня 2019

четвер, 31 жовтня 2019 р.

Емілі Дікінсон. 412 ("Читаю звільна вислів мій...")

Читаю звільна вислів мій
Зв’язків пильную всіх
Аби помилка не зайшла
Де слів складніший збіг.
Число і сорому прозір
Побожність разом з тим
Що «Бог простить» душі либонь —
Мій власний суд за ним.
Я душу з крайністю її
Знайомила давно —
То де б у висліді взялось
Конання ще одно?
Мов друзі ж — і вона і смерть —
До згоди навпростець
При стрічі йдуть без натякань
І справі в тім кінець.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 409 ("Вони упали як Зірки...")

Вони упали як Зірки
Як рожі Пелюстки —
Коли нелюдський Вітер йшов
Крізь Літо навпрошки.

їх кинуто між трав густих —
Безслідно і безжально.
Але навіки — лиця їх
На Богових скрижалях.

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 384 ("Байдужа я до болю...")

Байдужа я до болю
Бо дух мій — весь на волі!
Хоч тіло це — вмируще —
Та поза ним є дужче.

Даремні всі тортури
Криві шаблі сокири —
Одне уярмлять тіло
А друге — відлетіло!

Не легше — для шуліки
Покинуть зарість дику
Й злетіти в небо
Аніж — для Тебе!

Якщо не станеш сам
Ти ворогом своїм.
Неволя — в надрах душ
Свобода — теж.

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 375 ("Кут Краєвиду в мене...")

Кут Краєвиду в мене —
Щораз як я проснусь –
Там де фіранка при стіні —
Завис крізь тріщину

Чи попри Жалюзі
І до очей глядить —
Мов Яблуні гілля
Зайшло в небес блакить —

Там білений Димар —
І лоб крутий Горба —
Та палець Флюгера
Повернеться хіба —

Мій Краєвид сезони
Міняють — Хто б так міг?
Ось бачу — яшма і смарагд
Пропали — це їх Сніг

Забрав у мене знов —
Димар та Горб лишень
Стирчить і Шпиль — як Перст —
Без руху день у день —

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 374 ("Була я в раю...")

Була я в раю —
Це маленьке містечко
Рубіном осяяне
Вруном заклечане
Тихіше од ниви
Що повна роси
Неописанної
Диво-краси —
Там люди — мов нетлі
Мереживомасті
Що мають імення
Лебідко-пухнасті
Й не більше турбот
Аніж бабине літо —
Непогано було б
Між такої еліти!

(З англійської переклала Марія Габлевич)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

середа, 30 жовтня 2019 р.

Емілі Дікінсон. 371 ("Коштовна спорохніла втіха...")

Коштовна спорохніла втіха —
Прадавній том якийсь найти
Ще й в шатах із того ж століття
То привілей як не кажи —

Його велебну руку взяти
Зогріти трохи у своїй
Ступити крок чи два в епоху
Коли він був ще не старий

Отож нехай розповідає
Те що обом цікаве нам —
Із давньої літератури
Нехай поділиться знанням

Про що учені сперечались
Тоді за вікопомних днів
Коли Платон ще жив насправді
Коли Софокл іще мужнів.

Коли Сафо була ще юна
А Беатріче осяйна
Уперше Дантові з’явилась
Уся ця давня давнина

Така близька для фоліанта
Він в тій країні жив колись
Мені ж прийшов сказати нині
Що мрії там мої збулись

Прошу зі мною ще побути —
Це ж так чарівно! Ні! Трясе
Він головою шкіряною
І тільки дражнить та й усе

(З англійської переклав Григорій Кочур)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 365 ("Чи Душу на Вогні ти зрів?..")

Чи Душу на Вогні ти зрів?
Тоді зайди в цей дім —
Червона фарба розгорань —
Та як руда в яснім

Достиглім полум’ї віддасть
Весь колір — наче тлінь —
Вона заграє світлом лиш
Без Вогнища благословінь.

Село шанує Коваля —
Бо в Кузні мирний Дзвін —
Про горно мовить потайне —
Що в поміч має він —

Коли з металом зводить змаг
І торс його трясе —
Аж поки світло те йому
Не вийде з горна все —

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 354 ("Метелик кокон залиша...")

Метелик кокон залиша
Як панна — свій поріг —
І вирушає — дати лад
Полуденній порі.

Від чого починати — й сам
Не зна — лиш креслить дивні
Він піруети серед трав
На втіху конюшині.

То спуститься згорнувши крил
Картату парасолю
На сіно що його в стіжки
Складають серед поля

А то злетить під хмару — там
Йому подібних зграя
Летить в Нікуди повна мрій —
Зустріться з Теплим Краєм.

А бджіл невтомних чи квітки
Що пахнуть в тиші гаю
Цей гурт цяцькованих нероб
Із неба — зневажає!

Та Смерку невблаганний вал
Наповз — і сіно в полі
Й метелика і сяйво дня
Покрила темна повінь.

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 351 ("Я до свого життя торкнулась...")

Я до свого життя торкнулась
Обіруч — так — воно моє!
Поклала в Склянку я свій дух —
Щоб довести собі — він є —

Вдивлялась я в Єство своє —
В надії кликала щомить
Господаря — хоч сумнів брав
Що він озветься — він мовчить —

Я оцінила власні риси —
І навіть ямки на щоках —
Відсунула й чекала — з ними
До мене вернеться мій вид.

Я мовила собі: «Будь сміла
Товаришко! Туди ходім —
Де доведеться Рай любити —
Так само — як Старий наш Дім!»

(З англійської переклав Дмитро Павличко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 347 ("Коли розтане ніч...")

Коли розтане ніч
І над землі грудьми
Засяє сонце близько —
Причешем волос ми

Усмішку відновивши —
Не певні чом вона —
Та північ — нас турбує —
Годину лиш страшна.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

понеділок, 28 жовтня 2019 р.

Емілі Дікінсон. 338 ("Я знаю — Він є...")

Я знаю — Він є.
Хова десь у тиші
Свою іпостась
Від грубих очей.

Це — така собі гра
Невинні зальоти —
Щоб заскочене Щастя
Аж завмерло від дива!

А що коли гра
Обернеться на правду —
Й іскра радості зблисне
В смерті — хижих — очах —

Не задорого вийде
Та мила забава?
Не стрибне задалеко
Маленький той жарт?

(З англійської переклала Марія Габлевич)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 335 ("Вмирання менше мучить нас...")

Вмирання менше мучить нас —
Життя несе нам біль.
Та і вмирання теж не рай —
Надворі в заметіль.

Південний звичай у птахів
Які ще до зими
Приймають кращу широту —
Осідлі ж птахи ми.

В скупого фермера — тремкі —
Ми просим крихти всім
Аж подобрілий сніг пішле
Назад нас — у наш дім.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 333 ("Трава так мало має діл...")

Трава так мало має діл —
Цей край зелених фарб —
Хіба щось мовити бджолі
Та мотилю могла б

І цілий день шептати спів
Луну вітрів саму
І сонце в пелені нести
Вклоняючись всьому

Вночі лиш перлами роси
Стан прикрашати свій —
Що й герцогиня стала б теж
Запростою при ній.

І — вже померши — наокруг
Парфумів чути злет
Де з кволим запахом засне
Сосновий амулет.

А там замешкати в хліві
Не знати дням числа. —
Трава так мало має діл —
Я б сіном теж була!

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 326 ("На пальцях не навчив ніхто...")

На пальцях не навчив ніхто
Вести мене танок
Але радіючи — не раз
Я зазнаю думок

Що мала б я для танців хист —
Я кинулась би все ж
У пірует перемогти
І трупу й приму теж.

Хоч проста сукня на мені
Серпанком не п’янить
І не злітає наче птах
Угору кожну мить

І я — мов гаги м’яч — пухка —
Не мчу де снігу скіс
Аж утопившися в піснях
Почути раптом «Біс!»

І хоч за сприт мій не згадав
Ніхто — чи в цьому суть?
Афіші ж сповнені імен —
Як опера живуть.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 324 ("Хто в свято поспіша до церкви...")

Хто в свято поспіша до церкви –
Та мало там принад —
Волію свій пташиний крилас
Собор свій власний — сад

Хто в свято надягає ризу
Та з мене досить крил
А дзвін — малі співці замінять
Щебечучи щосил

Бог — знаний панотець — казання —
Лише недовго — промовля
Тож неба досягти не кваплюсь —
Незгірша-бо й земля

(З англійської переклав Григорій Кочур)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 318 ("Про ранок я розповім тобі...")

Про ранок я розповім тобі —
Тремтіла в небі гілка
В бузковім тумані пливли шпилі
Новини стрибали мов білки.

Зняли горби свої капелюхи
І рисова пташка співала
«Це має бути сонце!» — ніжно
Сама я собі сказала.

А як воно сіло — не знаю.
Драбина була пурпурова
І жовті дітки по ній
Здіймалися знову і знову —

Як усі дістались на другий бік —
Вчителька в сірім строї
Віконниці на ніч замкнула —
і Всіх повела за собою.

(З англійської переклала Євгенія Кононенко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 305 ("Між Розпачем і Страхом ти...")

Між Розпачем і Страхом ти
Різницю роздивись.
Це ніби крах тяжкий тепер
І той — що був колись —

Незрушна думка — наче зір
Що на багато літ
Звело погруддя — без надій
Побачити цей Світ.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 303 ("Душа сама назавжди вибирає...")

Душа сама назавжди вибирає
З ким бути їй —
А потім — божественний світ на ключ —
Немов покій —

Хай став би імператор на коліна
Коло воріт —
Вона не впустить і його — нізащо —
В священний світ —

Вона — я знаю — вибирає землю
З усіх — одну
Немов перлину в скойки зачиняє
Самотину

(З англійської переклав Дмитро Павличко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 301 ("Я думаю життя...")

Я думаю життя
Єдине — а страждань
Без ліку на землі
Та що з цього?

Я думаю помрем —
Найкращого з людей
Не проминає смерть
Та що з цього?

Я думаю в раю —
Можливо буде краще —
Минеться все боляще —
Та що з цього?

(З англійської переклав Дмитро Павличко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 298 ("Я прожила б сама...")

Я прожила б сама —
Візитів же юрма —
Пекельна саранча —
Пожре й ключа.

Без одягу й імен —
Погоди що їм трен?
З домів кругом
Як гном

З них прийде всяк —
На те є знак.
А геть піти
В них брак мети.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 291 ("Як захід з гір старих закрапав...")

Як захід з гір старих закрапав
І колір смаги тлів
Як сонце спритно розписало
Похмурий звід борів!

Як скелі червінь простягають —
Для полум’я мости —
Чи маю я уста фламінго
Щоб це розповісти?

І як вогонь здіймає хвилі
Діткнувшись трав русла
Прощальним поглядом сапфіру —
Мов герцогиня йшла.

Як присмерки в село злізають
І тьмаряться доми
Де смолоскипи замигтіли
Не займані людьми.

Тепер у лігвах ніч і в стайнях
І там де чорний ліс.
Лиш головою звід безодні
У самоту повис.—

Цих видив не торкався Гвідо
І навіть Тіціан
Доменікіно теж не зваживсь
Розкрити їхній план.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 288 ("У світі я — ніхто — а ти?..")

У світі я — ніхто — а ти?
Ти теж ніхто мабуть?
Отож собі помовчмо вдвох
Бо ще нас проженуть

Але ж бо й нудно бути кимсь!
Як жаба день при дні
Знай кумкати своє ім’я
В шановнім цім багні!

(З англійської переклав Григорій Кочур)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 280 ("Був похорон в моєму Мозку...")

Був похорон в моєму Мозку —
І юрми Жалібниць
Тяглись — тяглись — аж ось здалося
Що стопчуть все вкінець —

Всі зайняли місця — і Служба
Неначе Барабан
Гула — гула — аж я відчула
Як ум заслав туман —

Тоді крізь душу — домовину
Несли — й вага чобіт
Свинцем її душила знову —
І калатав весь світ —

Великим дзвоном стало Небо —
І слухом — все Буття —
А ми з Мовчанням вдвох лишились
Самотні бідні — там —

І надломилась дошка Глузду —
І падала я вниз —
І в Світ б’ючись — переставала
Я тямити щораз —

(З англійської переклав Максим Стріха)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 278 ("Тінистий друг у день жаркий...")

Тінистий друг у день жаркий
Скоріше зверне крок
До тебе — ніж носій тепла
В холодний час думок.

Ледь флюгер хилиться на схід —
Страшить душі муслин.
Якщо серпанок не такий
Міцний мов кармазин —

То хто в тім винен? Може ткач?
О нерозгадна путь!
Так раю гобелени теж
Таємно постають!

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 277 ("Що — як чекать не стане сили...")

Що — як чекать не стане сили
Що — як розхрясну Браму Тіла
І кинусь геть — до Тебе!

Що — як помщусь цій смертній Плоті
Що так болить мені — о годі! —
Й здобуду Волю — в Небі!

Я не вернусь до тих похмурих
Темниць — хай палять Амбразури
З одчаю — все одно

Мені це — як торішній Сніг —
Зітертий пил — забутий сміх —
Як той — хто вмер давно.

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

неділя, 27 жовтня 2019 р.

Емілі Дікінсон. 260 ("Читай дитино як боролись інші...")

Читай дитино як боролись інші —
Хай нам прибуде сил;
Чого вони зреклись —
Хай нам відваги стане;
Які тверді були
Відстоюючи правду —
Це нам снаги додасть
Немов за нами — світ!

Читай дитя про віру
Що сяла над кострища
Про чисті звуки псалму
Що не ішли на дно
Про мужні імена
Звитяжниць і звитяжців
Що зі скрижалів смертних
В безсмертя перейшли!

(З англійської переклала Марія Габлевич)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 258 ("Зимній день — буває — гляне...")

Зимній день — буває — гляне
Променем останнім —
Так що вдарить в саме серце —
Наче грім органів.

Рана його чудотворна —
Ти не знайдеш знаку —
А тільки там де сутності —
Защемить інако.

Не збагнути цього щему
Це — вишній відчай
Небесами послана
Царствена печаль.

Прийде — все довкілля нишкне
Тіні мруть і мерхнуть —
А відхід її величний —
Як хода у смерті.

(З англійської переклала Марія Габлевич)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 254 ("Надія — це пташина...")

Надія — це пташина
Між віт Душі — яка
Без слів співає пісню —
Й ніколи не змовка.

Той голосок прониже
І Бурю й шал Вітрів
Що заглушить взялись би Спів
Що стільки душ зігрів.

Той спів я чула у морях
Далеких — в горах сивих —
Та й разу в мене — навіть крихт —
Пташина не просила.

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 249 ("О дикі ночі...")

О дикі ночі
В шумі вод!
Ті дикі ночі —
Наш клейнод!
Душа — на морі —
Буревій
Та не потрібен
Компас їй

Цієї ночі
По плавбі
Я кину якір
У тобі!

(З англійської переклав Дмитро Павличко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 245 ("Узявши в руку самоцвіт...")

Узявши в руку самоцвіт
Заснула я притьма.
День ясний був і небезпек —
Я думала — нема.

Проснувшись руку я кляла —
Пропав мій самоцвіт —
Лиш аметистові згадки
Я маю в скарбі літ.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 241 ("Агоній вигляд я люблю...")

Агоній вигляд я люблю:
В них — правда — хай жорстока —
Бо смертних не вдають судом
Не симулюють муки.

Останній погляд — от і Смерть.
Чи мав би хто охоту
Вдавати що його чоло
Смертельним вкрилось потом?

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 221 ("Не літо це — воно пройшло...")

Не літо це — воно пройшло —
Зарано й для весни.
До співу чорного дрозда
Ще царство білини.

І не вмирання — барва рож —
А в смерті бляклий хід.
Питання захід застебнув
На пряжку-хризоліт.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 215 ("Що таке рай? Хто живе в ньому?..")

Що таке рай? Хто живе в ньому?
Фермери? В тому саду?
Чи знають вони про Амгерст
І те що до них я йду?

Чи носять нові черевички в Едемі?
Чи завжди приємно там?
Якщо ми захочемо звідти додому
Чи Бог те дозволить нам?

Ви впевнені що на небі
І справді живе Творець?
Коли — як то каже няня —
Настане і мій «кінець» —

Я вийду на хмари взута —
Чи з мене не кпитимуть ангели?
Боюсь я — Едем ні на йоту
Не кращий від Нової Англії!

(З англійської переклав Сергій Ткаченко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 219 ("У неї віники барвисті...")

У неї віники барвисті —
З них безліч випало стьожок!
О вечорова господине,
Вернись і вимети ставок!

Ти в нім згубила синю сталку
Нитки бурштину що розцвів
І вже на сході розкидаєш
Смарагди посеред лісів!

Та віники її в роботі
Запасок рине круговерть —
Аж поки зникнуть між зірками —
І я тоді подамся геть.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 216 ("Десь у німих покоях з алебастру...")

Десь у німих покоях з алебастру
Куди не зазирнуть ні смерки ні світанки
Спокійно спить покірне Воскресіння
Спить дах камінний сплять запони із китайки.

То вітерець легкий промчить через покої
То вуху мертвому щось прогуде бджола
То прощебече птах — у незнанні безжурнім —
Що за пресвітла Мудрість тут навік лягла!

А десь під Сонцем в даль велично мчать Століття
Кружляють Зорі Царства тануть наче сніг
Корони в пил летять зрікаються Державці —
Та — як на Сонці плям — не видно їх.

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

субота, 26 жовтня 2019 р.

Емілі Дікінсон. 214 ("Незнаний трунок я смакую...")

Незнаний трунок я смакую
З ковшів перлових без числа —
Ще жодна бочка понад Рейном
Такого хмелю не дала.

Мене повітря оп’янило
Роса розбестила мій крок
У літні довгі дні блукання
Між синню витканих стежок.

Нехай господар проганяє
Додому з поля п’яних бджіл
А мотилям набриднуть тости —
Я буду там де їхній стіл.

Аж поки янголи злетяться
І через вікна всі святі
Глядітимуть як цей п’яничка
П’є сонця мед на самоті.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 211 ("Будь ніжним Раю!..")

Будь ніжним Раю!
Вуст для тебе хміль
Я зберегла —
Втішайся
Неначе квітом джміль.

Спізнившися гуде він
У захваті палкім
І — досягнувши меду —
Пірнає ніби в нім.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 207 ("Хоч я й повернулась запізно — одначе...")

Хоч я й повернулась запізно — одначе
Я все ж повернулась — а пізно — пробачать.
Тим більшою буде їх радість коли
По довгім чеканні крізь товщу імли
Передсвітанкову — крізь морок глибокий
Почують мої несподівані кроки!
Так — буде ця мить і висока й уроча
По десятилітній агонії ночі.

І я уявляю: камін палахкоче
Й назустріч мені повертаються очі
Від мене чекаючи слова палкого.
Мені ж — за слова що почую від Нього
Віддати не жаль і століття Дороги.

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 205 ("Hi раз я друга не лишу...")

Hi раз я друга не лишу
Як він навік засне —
Я серця не застану знов —
Того — що прагнуло мене —

І очі б засмутились ті
Що ждали — ждали б мов з імли
Мого лиця — без нього б — мов
Закритись мирно не могли —

Коли ж я й щиру віру вб’ю —
Своїм «Вернусь — вернуся я»
Бо він засмучений засне —
Спізніле кличучи ім’я —

То серце в мене хай раніш —
Раніш конало б — ніж тоді —
Так сонця не спасе прихід
Обмерзлі віти молоді.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 194 ("По бурі — райдуга зросла...")

По бурі — райдуга зросла
По мряках — сонця блиск
І хмари — мов тяжкі слони —
За обрій подались.

Пташки радіють серед гнізд
І стихнув змаг вітрів.
Та ба! Нерадісних очей
День літній не манив.

Не звеселить байдужу смерть
І віха світова
її збудити можуть лиш
Архангелів слова.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 193 ("Як прийде край — про все дізнаюсь...")

Як прийде край — про все дізнаюсь
Тож не питаю вже — за віщо?
Пояснить кожну нашу муку
Учитель Йсус в небесних висях.

Він дасть нам все що каже Книга
Й — збагнувши мук його безодню —
Я геть забуду краплю лиха
Що так пече мене сьогодні.

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ; худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 191 ("Секрет Небес — недовгий...")

Секрет Небес — недовгий:
Його підхопить Ліс
А далі — Сад що квітам
Усе переповість.

А що як Пташка пролетить
І той секрет підслуха?
Я дам їй крихт — вона й мені
Цвірінькне щось на вухо.

Та ні — не треба. Ліпше
Не знать секретів тих.
Як все до Клімату зведем —
Чи буде чудом — Сніг?

Небесні тайни — не для нас
І я не рвусь дізнатись —
Що саме діється в Твоїх
Сапфірових Палацах.

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ; худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 185 ("Чудова штука — Віра...")

Чудова штука — Віра —
Як зір ваш не ослаб.
Але в складних питаннях —
Не зайвий Мікроскоп!

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ; худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 182 ("Коли вже я жить не буду...")

Коли вже я жить не буду
Й Вільшанка не стріне мене —
Киньте Червоногрудці
Крихт — нехай пом’яне —

Коли вже не зможу подякувать
Бо швидко спливли мої дні —
Знайте — силяться мовити
Губи мої кам’яні —

(З англійської переклав Максим Стріха)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ; худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 181 ("Я вчора загубила Світ...")

Я вчора загубила Світ.
Чи з ним не стрілись ви?
У нього знак — вінок із Зір
Довкола голови.

Він — певно — геть непоказний
Для пана з вищих сфер.
Мені ж — найбільший скарб. Знайдіть
Його для мене сер!

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ; худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

пʼятниця, 25 жовтня 2019 р.

Емілі Дікінсон. 162 ("Моя ріка все лине...")

Моя ріка все лине
До тебе — Море синє.

Моя ріка говорить:
— На мене зглянься Море!

Я привела струмки
Крізь хащі навпрошки —

О море не
Жени мене!

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ; худож. оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 155 ("Бджола в танку між віт...")

Бджола в танку між віт —
Мій кращий Ворожбит.
Звідкіль тих чарів сила —
Умерла б — не зуміла
Сказать я.

Призахідні Горби
Беруть мій біль — собі.
О — не кепкуйте — бо
У тій заграві — Бог
Присутній.

Найперший промінь Дня
Мій дух і плоть підняв —
У чім причина дивна?
Митець — що сотворив нас —
Те знає.

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ; худож. оформ. В. Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 154 ("Крім Неба всім вона ніщо...")

Крім Неба всім вона ніщо —
Бідніша від сиріт —
Як не мандрівниці бджолі —
Даремно зрослий квіт.

Не провінційна тільки в бур —
Для всіх крім мотилів
Невидна — ніби крапля рос
Де луг позеленів.

Між трав господарка дрібна
Звідсіль її візьму
І втратить хтось лице — що Дім
Живий звело йому.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ; худож. оформ. В. Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 130 ("О цій порі вертають Птиці...")

О цій порі вертають Птиці —
Одна чи кілька — щоб востаннє
На край свій подивиться.

В цю пору небо прагне вбратись
В оманливі Липневі шати
Із золота й блакиті.

Ох — цим не одурити й Бджілки
Але в мені — пригріє тільки —
Знов ожива надія.

А сім’я — що вона зронила —
Назустріч осені несміло
Ростком зазеленіє.

О смак — солодкий сумовитий —
Останнього Причастя Літа!
Чи прийде і для мене

Божиста мить твойого свята —
Хліб преломити й скуштувати
Вино твоє свячене?

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ; худож. оформ. В. Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 128 ("Хто дасть нам захід Сонця в дзбанку...")

Хто дасть нам захід Сонця в дзбанку

Хто злічить келихи світанку

І в них — сузір’я Рос

Хто скаже як вдалось зіткати

За літню ніч — блакитні Шати

На цілий шир Небес?

Чи хтось би взявся за роботу —

Порахувати кожну ноту

У Жайворовій пісні?

Чи — скільки Рак здолає миль

Чи — скільки квітів вип’є Джміль —

Пречистих Рос спокусник?

Хто збудував Веселки арку

Хто водить за блакитну Шворку

Хори Небесних Сфер?

Хто витяг Сталактитів струни

Хто полічив безцінні Руна

Ночей — зі злотом Зір?

Хто звів цей невеличкий Дім

І затулив всі вікна в нім —

Так що й не зазирнути?

Хто якось — осяйного дня —

Прийде щоб в Небо нас піднять

Над цим марнотним Світом?

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ; худож. оформ. В. Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 126 ("Герой хто бореться прилюдно...")

Герой хто бореться прилюдно —

Та доблесніший той

Хто носить у душі Голгофу

Хто в безвісті герой —

Хто гине та його не бачать

Народи — хто на смерть

Іде та жоден край не тужить

Що зір його померк

Ми віримо — в шеренгах рівних

Під вітром крижаним

В сліпучім сніжнім однострої

Йдуть янголи за ним

(З англійської переклав Дмитро Павличко)

Емілі Дікінсон. 118 ("Мій друг напав на друга...")

Мій друг напав на друга:

Змаг їм удавсь обом!

Я теж солдатом стала —

А він сатириком.

Я думаю — в цім полі —

Діставши бронь міцну —

Я все здолаю людство

І славу дожену!

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Емілі Дікінсон. 113

Свою частку ночі витерпіти

Свою частку — аж ранок пітьму прогорне

Свою пустку щастям виповнити

Свою пустку — погордою

Зірка ось тут і зірка ген там —

Котрась і з орбіти спаде

Туман ось тут і туман ген там —

І потім нарешті — день

(З англійської переклав Григорій Кочур)

Емілі Дікінсон. 112 ("Де дзвони ранків не страшать...")

Де дзвони ранків не страшать
Де грім незгод затих
Де наймоторніші з панів
Сидять в домах своїх

Де втома пойняла дітей
У сон-віки смеркань —
Це місто — благо й небеса!
Як швидко — патер — глянь!

«А станем на вершку гори,
Де був Мойсей в свій час» —
Ні батьків клич ні фабрик свист
Більш не злякають нас!

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Емілі Дікінсон. 107 ("Такий маленький човник...")

Такий маленький човник
Вихитуючись пливе
Таке привітне-привітне море
Так вабить все далі зве

Така захланна-захланна хвиля —
Лизнула — й тріски одні
А флот величний і не помітив —
Суденце моє — на дні!

(З англійської переклав Григорій Кочур)

четвер, 24 жовтня 2019 р.

Емілі Дікінсон. 105 ("Хилити голову прилюдно...")

Хилити голову прилюдно —
А потім віднайти —
Що вічний розум наш не прагнув
Подібної мети —

Нагода це для підозріння
Що й нам либонь не раз
Постава зручна павутини
Серед фіранок з газ!

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Емілі Дікінсон. 101 ("Невже і справді буде ранок?..")

Невже і справді буде ранок?
Невже є щось таке як день?
А що як стала б я горами —
Побачила б як він іде?

У нього ноги — як в латаття?
У нього пір’я — як в птахів?
А звідки родом він? Із знатних —
Незнаних лиш мені країв?

О найученіший з людей!
О наймудріший з херувимів!
Де — звідкіля береться день?
Скажіть малому пілігриму...

(З англійської переклала Марія Габлевич)

Емілі Дікінсон. 79 ("Рушати до неба?...")

Рушати до неба?

Не знаю коли...

І як — молю — не питай

Бо я боюся й подумати — де

Проляже дорога та!

Рушати до неба! —

Похмурі слова...

Однак всі ми підем туди.

Так — пастирем гнаний — додому верта

Покірний потік череди.

А може вже час і на тебе?

Хто зна...

Якщо ти потрапиш раніш

До неба — місцинку мені збережи

Обіч двох рідних душ.

Благенького савана досить мені

І скромного досить «вінця» —

Бо тим хто вертає в Домівку свою Пишність —

не до лиця.

Як добре що я в це не вірю —

Бо це б вкоротило моє

Життя — а тим часом — на грішній Землі

Ще стільки цікавого є!

Як добре що вірили щиро в це ті

Кого я вже більше не стріну

Бо якось — ясного осіннього дня —

Назавжди лягли вони в глину.

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Емілі Дікінсон. 78 ("Сердешне серце струджене ...")

Сердешне серце струджене
Перепочити сіло
Та й незчулося як день
Сплив за обрій сріблом
Як ніч встала тихесенько —
Запалила зорі —
Не бачило — задавлене —
У чімсь неозорім.

Та нагодились янголи —
З курної дороги
Підхопили невсипуще
Й однесли до Бога.
Там — босому черевички
Там — ведуть за руку
Сині гавані небесні
Вітрильце заблукане.

(З англійської переклала Марія Габлевич)

Емілі Дікінсон. 76 ("Радість — це похід душі...")

Радість — це похід душі
Звиклої до суходолу
В море — повз лани — у вічність
В широчінь — з тісного двору —

Ми — що в горах виростали —
В кам’яному надокружжі —
Чи збагнемо оп’яніння
Моряків за пругом суші?

(З англійської переклав Дмитро Павличко)