Емілі Дікінсон. 510 («Не смерть була це — я ж стояла...»)

Не смерть була це — я ж стояла —
Смерть — горілиць кладе.
Й не ніч — бо язикаті дзвони
Розбамкались на день.

І не мороз — бо повз по шкірі
Рвучкий гарячий вітер.
І не вогонь — бо мармур ніг
Холодний був як вівтар.

Було немов це все нараз
Й у всіх нараз кого
Вкладали в домовину —
Я бачила себе —

Немовби це моє життя
Підголене підрівняне
Й бездишне — без заводу —
Було це щось — мов північ —

Коли спиняє цокіт час
А простір світить більмами
Чи перші люті холоди
З мертвотними обіймами

Чи — швидше всього — хаос —
Неспинний нерозмічений —
Без просвітку — пристанку —
Без берега для відчаю.

(З англійської переклала Марія Габлевич)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.