Шарль Бодлер. Сліпці

Дивися, душе: от де сущий жах і біль!

Вони — сомнамбули, подоби манекенів,

Смішні невігласи, сліпці неприторенні,

Не відають, куди втупляють вирла більм.

Ні іскри божої! В них очі захололи

І вигасли. Та всяк, як вождь або пророк,

У небо дивиться, і від важких думок

В них долу голови не хиляться ніколи.

І так ідуть вони крізь безмір темноти,

Мовчання вічного приречені брати.

А місто довкруги шумить, гуде, як вулик,

Жадає втіх і втіх. О місто! Як і ти,

Я отупілий теж, та хочу проректи:

— І що вони, сліпці, у небі там забули?

(З французької переклав Іван Світличний)

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.