Емілі Дікінсон. 525 («Стояти певно любить кедр...»)

Стояти певно любить кедр
Над краєм у снігах.
Його аскеза повна в тім —
Він радо знає страх

Що люди в дикій стороні
Вгамовують завжди.
Це звичка до заметів пущ
Лапландської нужди.

Для кедра не страшний мороз
І вітер — все одно
Що найсолодший трунок той —
Норвегії вино.

Ніщо він для тропічних див
Та в тінь його шатра
Донська дітвора радо йде
І вої з-над Дніпра.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.