Емілі Дікінсон. 520 («Я вранці погукала Пса...»)

Я вранці погукала Пса
Й пішла до Океану.
Мене зустрів Русалок гурт
З глибин його захланних.

Стрімкий Фрегат на кручах хвиль
Страхав мене вітрилом —
Для нього я — лиш Мишеня
Що на Піску присіло.

Та не чіпав мене ніхто —
Аж врешті вал Припливу
На мій поділ на мій рукав
Накинувся хапливо.

Той вал — здавалося — мене
Збирається ковтнуть
Немов Росинку з пелюсток —
І я метнулась геть!

А він — услід — такий близький —
Що — як би я не бігла —
А часто черевичок мій
Наповнювався сріблом.

Аж ось і місто! Але тут
Він був чужий. І зором
мене пропікши він вклонивсь
і повернувся в море!

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.