Емілі Дікінсон. 258 ("Зимній день — буває — гляне...")

Зимній день — буває — гляне
Променем останнім —
Так що вдарить в саме серце —
Наче грім органів.

Рана його чудотворна —
Ти не знайдеш знаку —
А тільки там де сутності —
Защемить інако.

Не збагнути цього щему
Це — вишній відчай
Небесами послана
Царствена печаль.

Прийде — все довкілля нишкне
Тіні мруть і мерхнуть —
А відхід її величний —
Як хода у смерті.

(З англійської переклала Марія Габлевич)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.