Емілі Дікінсон. 130 ("О цій порі вертають Птиці...")

О цій порі вертають Птиці —
Одна чи кілька — щоб востаннє
На край свій подивиться.

В цю пору небо прагне вбратись
В оманливі Липневі шати
Із золота й блакиті.

Ох — цим не одурити й Бджілки
Але в мені — пригріє тільки —
Знов ожива надія.

А сім’я — що вона зронила —
Назустріч осені несміло
Ростком зазеленіє.

О смак — солодкий сумовитий —
Останнього Причастя Літа!
Чи прийде і для мене

Божиста мить твойого свята —
Хліб преломити й скуштувати
Вино твоє свячене?

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ; худож. оформ. В. Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.