Беззвучний, ніби тіні, знов
Я повернуся в твій альков,
Мов янгол з дивно згаслим оком,
Коли заснеш ти сном глибоким;
І, чорнокудра, дам мої
Тобі я пестощі змії,
І поцілунки дам безплотні,
Як сяйво місяця, холодні.
Край себе — з досвітом блідим
—
Побачиш місце ти пустим,
Що, зимне, буде ночі ждати.
Як інші — ніжності чуттям,
Над юнню і твоїм життям
Я хочу жахом панувати!
(З французької переклав Михайло Зеров (Орест))
Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.
Немає коментарів:
Дописати коментар