Шарль Бодлер. Зосередження

О Смутку мій! Будь мудрий: май терпіння.

Ти дуже прагнув Вечора — і от

На місто смерк упав густою тінню,

Одним для сну, а іншим для турбот.

Хай смертна челядь, метушкі створіння,

Виловлюють з-під гніту Насолод

На святі рабства докори сумління,

Спішімо, Смутку, від утіх і мод.

Подалі геть. Он глянь: в святих чертогах

Літа минулі гнуться в ветхих тогах;

З глибин зринає з тихим сміхом жаль;

Вмируще Сонце залягло на спочив,

І, як зі Сходу падає вуаль,

Ти слухай, Смутку, ніжний поступ Ночі.

(З французької переклав Іван Світличний)

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.