понеділок, 28 жовтня 2019 р.

Емілі Дікінсон. 326 ("На пальцях не навчив ніхто...")

На пальцях не навчив ніхто
Вести мене танок
Але радіючи — не раз
Я зазнаю думок

Що мала б я для танців хист —
Я кинулась би все ж
У пірует перемогти
І трупу й приму теж.

Хоч проста сукня на мені
Серпанком не п’янить
І не злітає наче птах
Угору кожну мить

І я — мов гаги м’яч — пухка —
Не мчу де снігу скіс
Аж утопившися в піснях
Почути раптом «Біс!»

І хоч за сприт мій не згадав
Ніхто — чи в цьому суть?
Афіші ж сповнені імен —
Як опера живуть.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар