Емілі Дікінсон. 492 («Цькує і гонить Леопарда...»)

Цькує і гонить Леопарда
Цивілізація.— Чи ж він
Сміливим був? Його атласам
Не заздрив бедуїн.
Пустелі золоту його
Не докоряли.
Свою красу й могуть
Він не приховував — Носив плямистий одяг —
Така його натура — Пане! —
Чи ж варто сторожу впадати в лють?

Пожалійте Леопарда!
Не дайте його псам —
Про пальми згадок не заглушить
Ані Наркотик — ні Бальзам —

(З англійської переклав Дмитро Павличко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.