Емілі Дікінсон. 566 («Тигр ледь живий води благав...»)

Тигр ледь живий води благав
І кинувшись на манівці
Я межи скель її знайшла
І принесла йому в руці.

Змутнів до краю в нього зір
Але ретиною легка
Луна відбилася води
Моє лице й моя рука.

Не винен крок мій що спізнивсь
В очах його не винна тьма
Що їх покрила в ясний день
А винна смерть була сама.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.