Емілі Дікінсон. 277 ("Що — як чекать не стане сили...")

Що — як чекать не стане сили
Що — як розхрясну Браму Тіла
І кинусь геть — до Тебе!

Що — як помщусь цій смертній Плоті
Що так болить мені — о годі! —
Й здобуду Волю — в Небі!

Я не вернусь до тих похмурих
Темниць — хай палять Амбразури
З одчаю — все одно

Мені це — як торішній Сніг —
Зітертий пил — забутий сміх —
Як той — хто вмер давно.

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.