Емілі Дікінсон. 371 ("Коштовна спорохніла втіха...")

Коштовна спорохніла втіха —
Прадавній том якийсь найти
Ще й в шатах із того ж століття
То привілей як не кажи —

Його велебну руку взяти
Зогріти трохи у своїй
Ступити крок чи два в епоху
Коли він був ще не старий

Отож нехай розповідає
Те що обом цікаве нам —
Із давньої літератури
Нехай поділиться знанням

Про що учені сперечались
Тоді за вікопомних днів
Коли Платон ще жив насправді
Коли Софокл іще мужнів.

Коли Сафо була ще юна
А Беатріче осяйна
Уперше Дантові з’явилась
Уся ця давня давнина

Така близька для фоліанта
Він в тій країні жив колись
Мені ж прийшов сказати нині
Що мрії там мої збулись

Прошу зі мною ще побути —
Це ж так чарівно! Ні! Трясе
Він головою шкіряною
І тільки дражнить та й усе

(З англійської переклав Григорій Кочур)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.