Емілі Дікінсон. 280 ("Був похорон в моєму Мозку...")

Був похорон в моєму Мозку —
І юрми Жалібниць
Тяглись — тяглись — аж ось здалося
Що стопчуть все вкінець —

Всі зайняли місця — і Служба
Неначе Барабан
Гула — гула — аж я відчула
Як ум заслав туман —

Тоді крізь душу — домовину
Несли — й вага чобіт
Свинцем її душила знову —
І калатав весь світ —

Великим дзвоном стало Небо —
І слухом — все Буття —
А ми з Мовчанням вдвох лишились
Самотні бідні — там —

І надломилась дошка Глузду —
І падала я вниз —
І в Світ б’ючись — переставала
Я тямити щораз —

(З англійської переклав Максим Стріха)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.