Шарль Бодлер. "Я згадую наш дім і чар його полону..."

Я згадую наш дім і чар його полону,

Стін білих тишину, його стару Помону,

Венеру гіпсову, що в утлому гаю

Ховає наготу серед дерев свою,

І сонце, ввечері величне, що крізь шиби,

Де розбивався сніп його струмистий, ніби

Цікаве око, нам обіди мовчазні

І довгі стежило — і чарівні, рясні

Ронило відсвіти з нюансами вощини

На білість обруса і саржові гардини.

(З французької переклав Михайло Зеров (Орест))

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.