Емілі Дікінсон. 512 («Душа буває в бандажах...»)

Душа буває в бандажах —
Страхіття ж навісне
її лякати без кінця
Якраз тоді й зачне.

Здійнявши пазурі воно
їй гладить мерзлий чуб
І — вдавши гобліна — її
Коханих Паном губ
Сьорбнути квапиться в журбі
Пойнятих чаром згуб.

Мов та бджола що на весь вік
Звела їй рожа дім
Вітає лиш погожий день
В раю либонь своїм.

Коли ж її спіймають
Нарешті й поведуть
В кайданах на метких ногах
І пісню прикують —

Страхіття душу стріне знов —
Його найглибша суть.

(З англійської переклав О. Зуєвський)
 
Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.