Емілі Дікінсон. 432 («Чи люди всі отам гниють...»)

Чи люди всі отам гниють
Де поховали їх?
Я певна що неправда це
Бо є й такі між них —

Як я — живі — й гадати
Що вмерла я — пусте:
В легенях свідок — подих мій —
З подякою росте.

«Прорік я вам — сказав Ісус —
Не всі зустрінуть тлін —
Є й ті що смерть їх не торкне».
Коли ж бо щирпй Він —

Мені не треба спорів
І те що Бог сказав —
Не тема для дискусії —
Він смертю смерть здолав!

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.