Ми посувалися вперед
І майже досягли
Роздвоєння шляху Буття —
Що Вічність нарекла —
З'явився раптом дрож в ногах
І пострах опосів —
Міста — попереду — але
Між нами — Ліс Мерців —
Для відступу вже всі шляхи
Закрито — білий стяг —
Що Вічність викинула — і
При кожній Брамі — Бог.
(З англійської переклав Максим Стріха)
Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.
неділя, 27 червня 2021 р.
Емілі Дікінсон. 615 ("Ми посувалися вперед...")
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар