Я дома не була
Давно — й тепер оце
При дверях я боюся що
Якесь чуже лице
Спитається мене
Чом я прийшла сюди.
Чом? А життя хіба мого
Тут зникнули й сліди?
Я стріла погляд шиб —
Та острах мій не вщух
А тиша наче океан
Вливалася до вух.
Боятися дверей —
Що за чуття смішне?
Я ж бачила і люту смерть —
А ляк минав мене!
Тоді за клямку я
Ледь пальцями взялась
Щоб двері не стрибнули геть —
Мовляв до нас вам зась!
Та сторожко — як скло —
їх відняла рука
І я втекла чимдуж немов
Грабіжниця яка.
(З англійської переклав Олег Зуєвський)
Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.
неділя, 27 червня 2021 р.
Емілі Дікінсон. 609 ("Я дома не була...")
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар