Шарль Бодлер. Живий смолоскип

Проводячи мене, йдуть очі ці огненні,

Що, мабуть, янгол їх магнетом прояснив,

Йдуть божеські брати, що братні і для мене,

Крізь діамантові розсипини вогнів.

Спасаючи мене від зла тенет всесильних,

Вони ведуть мене в краси величний храм;

В них маю слуг моїх, та я для них — невільник,

І весь корюся я живим тим свічникам.

Предивні очі! Ви, в містичному паланні,

Мов свічі, що горять удень. Їх багрянить

Жар сонця, та не тьмить їм сяєв полум’яних:

Вони вітають смерть, ви — воскресіння мить,

Ваш гімн — душі моїй, пробудженій з могили.

Зірки, що сонце їх притьмити вже безсиле!

(З французької переклав Святослав Гординський)

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.