середа, 9 жовтня 2019 р.

Шарль Бодлер. Вечорова гармонія


Тонка вібрація поймає всі ростини,
Омлінно тане квіт, немов кадильниць дим;
Звук в аромат тече і кружить плавно з ним;
Меланхолійний вальс вечірньої години!

Омлінно тане квіт, немов кадильниць дим;
Біль серця ніжного і трепет віоліни,
Меланхолійний вальс вечірньої години!
Храм неба клониться печалям голубим.

Біль серця ніжного і трепет віоліни,
Чуття противиться тьмам небуття чужим!
Храм неба клониться печалям голубим;
В застиглу кров свою повільне сонце плине...

Чуття противиться тьмам небуття чужим,
Сліди минулого йому — осяйні крини!
В застиглу кров свою повільне сонце плине...
Несу про тебе мисль потиром золотим.


(З французької переклав Михайло Зеров (Орест))

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.


Немає коментарів:

Дописати коментар