Шарль Бодлер. Відповідності

Природа — мудрий храм, де ряд колон живих

Нечутно шепчеться, як вечоріє днина;

Лісами символів проходить там людина,

І зустріва привітний погляд їх.

Як верховинських лун глухі, протяжні гуки

Зливаються в акорд протяжний і міцний,

Де все з’єдналося: і ніч, і день ясний,—

Так сполучаються парфуми, барви й звуки.

Є свіжі пахощі, як тільця немовлят,

Зелені, як лука, м’які, як звук гобоя,

І є торжественно-розпусний аромат —

Дух амбри, ладану, дух пижма і бензоя,

Що в безкрай шириться, як і саме життя,—

У нім екстаза дум, в нім захват почуття.

(З французької переклав Михайло Драй-Хмара)

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.