Дитино моя, 
Полинув би я 
З тобою, щоб разом нам жити!
Країну б знайти 
Чудову, як ти, 
Й довіку тебе там любити!
З заплаканих хмар 
Там сонце— як жар, 
Думки навіває урочі.
Отак з-під завіс 
Палких твоїх сліз 
Зрадливо блищать твої очі.
О край спокою і свободи, 
Гармонії і насолоди!
Там меблі круг нас, 
Що витер їх час, 
У нашім лисніли б покої.
Мішали б квітки 
Пахіття тонкі 
Із запахом амбри п’янкої.
Світ східних принад — 
Глибокість свічад, 
Там писана стеля чудова.
І в нас чарівна, 
Немов таїна 
Речей цих вливалася б мова.
О край спокою і свободи, 
Гармонії і насолоди!
Поглянь — серед вод 
Замріявся флот, 
Човни задрімали приблуди.
Щоб примхи на мить 
Твої вдовольнить, 
Злетілись сюди звідусюди.
А сонце на сон Все місто й
затон
Вдягло гіацинтами барвно.
У злоті поля, Палає земля 
У теплому світлі стожарно.
О край спокою і свободи!
Гармонії і насолоди!
(З французької переклав Степан Пінчук)
Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989. 
Немає коментарів:
Дописати коментар