Дитино моя,
Полинув би я
З тобою, щоб разом нам жити!
Країну б знайти
Чудову, як ти,
Й довіку тебе там любити!
З заплаканих хмар
Там сонце— як жар,
Думки навіває урочі.
Отак з-під завіс
Палких твоїх сліз
Зрадливо блищать твої очі.
О край спокою і свободи,
Гармонії і насолоди!
Там меблі круг нас,
Що витер їх час,
У нашім лисніли б покої.
Мішали б квітки
Пахіття тонкі
Із запахом амбри п’янкої.
Світ східних принад —
Глибокість свічад,
Там писана стеля чудова.
І в нас чарівна,
Немов таїна
Речей цих вливалася б мова.
О край спокою і свободи,
Гармонії і насолоди!
Поглянь — серед вод
Замріявся флот,
Човни задрімали приблуди.
Щоб примхи на мить
Твої вдовольнить,
Злетілись сюди звідусюди.
А сонце на сон Все місто й
затон
Вдягло гіацинтами барвно.
У злоті поля, Палає земля
У теплому світлі стожарно.
О край спокою і свободи!
Гармонії і насолоди!
(З французької переклав Степан Пінчук)
Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.
Немає коментарів:
Дописати коментар