Ось час пливе, коли в
передвечір’я свіже
Всі квіти дихають, мов ладаном
вівтар.
Згучання й пахощі снують
вечірній чар.
Меланхолійний вальс п’янливої
крутіжі.
Всі квіти дихають, мов ладаном
вівтар.
Тремтять скрипки, як сум, що
серце вглиб прониже.
Меланхолійний вальс п’янливої
крутіжі.
Мов пишний бальдахим, німує
небожар.
Тремтять скрипки, як сум, що
серце вглиб прониже,
Чутливе серце в тьмі страшних
порожніх мар.
Мов пишний бальдахим, німує
небожар.
В заціплу кров свою втонуло
сонце риже.
Чутливе серце в тьмі страшних
порожніх мар
З минулих ясних хвиль всю
п’янь розкоші ниже.
В заціплу кров свою втонуло
сонце риже...
Твій спомин у мені горить, мов
світлий жар.
(З французької переклав Василь Бобинський)
Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.
Немає коментарів:
Дописати коментар