Древо шепоту й тіні

вівторок, 15 жовтня 2019 р.

Емілі Дікінсон. 19 ("Хистка пелюстка розповита...")

Хистка пелюстка розповита —

Звичайний досвід серед літа —

Роса в траві — бджола чи дві —

Вітрець як сон — ряхтіння крон —

І я — троянда!

(З англійської переклав Дмитро Павличко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ; худож. оформ. В. Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 14 (Є дві сестри у мене...)

Є дві сестри у мене

Хоч знають всі одну —

Оту що вдома; інша —

За живоплотом ген.

В літа мої убравшись

Одна зо мною йшла;

У наших душах друга

Гніздо собі звила

Та не вторила наших

Улюблених пісень —

Сама собі співала

Як джміль в липневий день.

Ген горами-долинами

Дитинство відійшло —

З посестрою за руку

Так легко йти було.

Ще й нині між літами

Ті джмелики бринять

І ті ж в її зіницях

Фіалки мерехтять.

Розсипала росу я

Та вберегла зорю —

З-поміж усіх єдину

І назавжди мою!

(З англійської переклала Марія Габлевич)

четвер, 10 жовтня 2019 р.

Емілі Дікінсон. 12 ("Дні — лагідні і мляві...")

Дні — лагідні і мляві

Горіхи — як брунат

Кругліші щоки в ягід

Троянд ніде не знать.

Клен — шарф надів строкатий

Багряну одіж — лан

І — щоб по моді бути —

Я начеплю кулон.

(З англійської переклав Сергій Ткаченко)

Емілі Дікінсон. 10 ("В тьмі колесо моє!..")

В тьмі колесо моє!

Не бачу спиць але

Я знаю — крутиться

Його нога промокла.

Пливу за течією

Безлюдним майже шляхом —

Та мають всі дороги

Просвітлення вкінці.

Той залишає Тінь

Той в суєтній могилі

Знайшов заняття дивні —

Той королівським кроком

Проходить крізь ворота

Жбурляючи свій клопіт

На тебе і на мене!

(З англійської переклав Дмитро Павличко)

Емілі Дікінсон. 4 ("По цім чудовім морі...")

По цім чудовім морі

Пливу в печалі.

Далі Лоцмане далі!

Чи знаєш ти причал

Де не клекоче шквал

Де небезпек нема?

На мирнім заході

Вітрил поснулих тьма —

Веду тебе туди —

Там тиша назавжди —

Там берег Вічності —

Ні суші ні води!

(З англійської переклав Дмитро Павличко)

Соломія Павличко. Емілі Дікінсон: поезія скептичного ума

Кожна розмова про американську поетесу Емілі Дікінсон традиційно починається з її унікальної, загадкової біографії. Ця біографія унікальна майже повною відсутністю подій. А її загадка полягає в позірній несумісності схимницького й одноманітного існування посередньо освіченої старої діви з драматизмом і сміливістю почуттів, втілених у її віршах, та оригінальністю роздумів, котрі вибудовуються в цілком окреслену філософію життя, яка була не тільки сміливіша за умоглядні побудови деяких тогочасних літераторів і мислителів, але й набагато випереджала сам час.

Події цієї біографії можна б умістити в декілька речень. Адже серйозних суспільних катаклізмів, яких зазнавала Америка в середині XIX століття, релігійних і політичних дискусій, бурхливого розвитку промисловості, а відтак болісного руйнування патріархальної ментальності; аболіціонізму, загибелі Джона Брауна у 1859-ому, нарешті громадянської війни Півночі й Півдня (1861—1865) Емілі Дікінсон, здається, просто не помітила. Про більшість колег-письменників, творців так званого «американського ренесансу» середини минулого століття, вона не мала чіткого уявлення.

Детальніше »

Шарль Бодлер. Викуп

Як викуп свій у світі цім,

Два поля вибрала людина, —

Орати їх вона повинна

Заліза розумом твердим;

Щоб трохи колосу зростити,

Щоб роза вибилась мала,

Солоний плач її чола

Всякчасно мусить грунт росити.

Мистецтвом і Любов’ю звуть

Поля ці,— і, щоб був прихильний

Суддя в день суду непомильний.

Що сповнить жахом кожну грудь,

Їй показати слід комори

З дожинком добрим і квітки,

Що барви їх і пелюстки

Власкавлять херувимські хори.

(З французької переклав Михайло Зеров (Орест))

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.

вівторок, 15 жовтня 2019 р.

четвер, 10 жовтня 2019 р.

вівторок, 15 жовтня 2019 р.

четвер, 10 жовтня 2019 р.