Шарль Бодлер. Піднесення

Понад долинами й блакитними вітрами,

Понад вершинами покритих льодом гір,

В надзоряні світи, де не тече ефір,

А тільки мерехтять світил найдальших брами,

Як легко, духу мій, возносишся й летиш!

І наче той плавець, що зомліває в морі,

Ти мужньо й весело безмежжя неозорі

Долаєш, входячи в благословенну тиш.

Тікай же від земних міазмів якнайдалі!

В повітрі горньому своє очисть єство!

І сяйво пий, немов божественне питво,

Розлите в просторі, як почуття в хоралі!

Щасливий, хто з нудьги та з горя не зачах,

І, геть відкинувши імлисте існування,

До світляних полів, до сяяння й сіяння

Піднявся на крилі потужному, як птах.

Блажен, чиї думки до неба, в синь ранкову,

Окрилений розгін, як жайвори, беруть,

Хто над життям собі торує вільну путь,

Хто вивчив легкома речей і квітів мову.

(З французької переклав Дмитро Павличко)

Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.