Скажи, що сталося, моя ти музо
вбога?
Ніч одійшла, але в твоїх
страшних очах
Похмуро палахтить ненависть і
тривога;
Там видива нічні відбив
безумства жах.
Чи мучила тебе сукуба
тонконога,
Рожевий домовик чи пестив по
кутках?
Чи кулаком важким, немов скали
відрога,
Кошмар топив тебе в
Мінтурнських болотах?
О, як
хотів би я, щоб ти була здорова,
Щоб
сильний дух тебе навіки полонив,
Щоб
кров твоя текла, як та антична мова,
Де в
ритмі хвиль живе могутності мотив,
Де в
грі чергуються – то Феб, натхненник слова,
Отець
пісень, то Пан, міцний володар жнив.
(З французької переклав Дмитро Павличко)
Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.
Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.
Немає коментарів:
Дописати коментар